Особливості переробки алюмінієвих банок

Переробка алюмінієвих банок вважається одним із найкращих прикладів безвідходного виробництва. Можна з упевненістю стверджувати, що такий підхід став потужним каталізатором у розвитку ринку алюмінієвих банок і напоїв.

Статистика свідчить, що на нашій планеті реалізується понад 350 мільярдів алюмінієвих ємностей. Примітно, що як вторинна сировина використовується далеко не вся ця кількість, а приблизна частка становить:

в Австралії та розвинених країнах Азії - близько 80%;
у Сполучених Штатах Америки показник дорівнює 70%;
у Швеції до брухту потрапляє приблизно 90%;
загалом у світі цей показник перевищує 50%.

Під час переробки алюмінієвих банок з частини вторинної сировини виготовляються ливарні сплави. Після переробки склад алюмінію насичується хімічними компонентами: Si, Ti, Mg, Cr, Mn, Fe та іншими.

Проте значна частина сировини, а це близько 80%, переробляється у нові ємності. Слід зазначити, що алюмінієвий сплав відрізняється залежно від елемента банки. Наприклад, у корпусі використовується сплав 3004 або 3104. Їхній хімічний склад є схожим: Mg і Mn - 1%, Fe - до 0,7, Cu - 0,25%. Для виготовлення кришки застосовується сплав 5182, у якому вміст магнію збільшено до 5%, а марганцю - до 0,50%. Ключ для відкривання банки виготовляється зі сплаву 5042 з вмістом Mg не більше 4% і Mn до 0,50%.

Етапи переробки алюмінієвих банок

Сортування - перший етап переробки алюмінієвих банок. Найчастіше вторинна сировина надходить на виробництво у вигляді брикетів. Щільність одного такого брикету не перевищує 5000 кг/м3, а вага - максимум 400 кг. Вони є дуже практичними у перевезенні, але, на жаль, не підходять для подальшої обробки у печі. Тому перед тим як приступити до переплавлення, брикети подрібнюють і повторно сортують за допомогою шредера. Це робиться ще й для того, щоб не допустити потрапляння рідин і вибухонебезпечних матеріалів. Таким чином забезпечується безпека працівників на виробництві та збереження дорогого промислового обладнання.

Після подрібнення з вторинної сировини необхідно видалити магнітні сталеві домішки. Для цього виробництво оснащується магнітним сепаратором. Як бачите, переробка алюмінієвих банок - це процес, який потребує не лише колосального досвіду роботи, а й сучасного оснащення. Після шредера сировина потрапляє під повітряний ніж, призначений для видалення матеріалів з масою, більшою за масу алюмінію. Це може бути нержавіюча сталь, свинець і цинк. Потім отримана вторинна сировина надходить у систему видалення лаку.

Делакування у переробці алюмінієвих банок

Сьогодні існують дві технології видалення лаку. У першому випадку сировину витримують за заданої температури досить тривалий час. Для цього використовують конвеєрну піч з температурою нагрівання до 520С. У ній присутні спеціальні речовини для згоряння лаку. Під час переробки алюмінієвих банок компоненти розбавляються повітрям, завдяки чому створюється оптимальне середовище для видалення лаку.

У другому випадку здійснюється нагрівання протягом невеликого проміжку часу, при цьому температуру необхідно підвищувати поступово, не доходячи до температури плавлення. Тут вже використовують роторну піч, оснащену складною системою рециркуляції. Температура досягає 650С, і цей показник максимально наближений до робочої температури плавлення алюмінієво-магнієвих сплавів. Незалежно від обраної технології, кожна з них може призвести до неповного видалення лакофарбових речовин, якщо у процесі були допущені помилки. Тому цей етап суворо контролюється і потребує високого професіоналізму від працівників.

Після делакування вторинна сировина направляється до термомеханічної камери-сепаратора. У ній задано певну температуру та неокиснювальне середовище. Крім того, у камері сировина піддається механічній обробці, у процесі якої здійснюється дроблення. Примітно, що саме в цій камері встановлено певний температурний режим, за якого краї зерен стають мякшими. Усі дрібні компоненти зі сплавів 5181 і 5054 направляються на переплавлення кришок, а всі інші - у брухт для плавки корпусів банок.

Переробка алюмінієвих банок здійснюється у спеціалізованих печах. Необхідно розуміти, що у процесі утворюється велика кількість шлаку. У його складі присутні як оксиди, домішки металів, так і гази, які утримують їх на поверхні. Найчастіше частка шлаку не перевищує 15%. Після цього отриманий сплав надходить у безперервну плавильну піч, куди також подається великий алюмінієвий брухт і первинна нелегована сировина.

Далі настає черга печі-міксера, у якій розплав дошихтовують. Переробка алюмінієвих банок на цьому етапі передбачає додавання металів і лігатур. Таким чином досягається необхідний хімічний склад. Тут само матеріал продувають інертним газом, щоб видалити неметалеві включення.

На цьому етапі переробка алюмінієвих банок завершується, залишається лише розлити сплав у форми. Сьогодні доступні два види - зливки та листи. Як правило, маса зливка становить 15 тонн, на який припадає 40% від переробленого матеріалу. Хімічний склад у цьому разі відповідає заданому, тому вони мають особливу цінність.

Наприкінці варто підсумувати, що якби вся вторинна сировина поверталася на переробку алюмінієвих банок, то залишалося б лише компенсувати втрати від угару, а це всього кілька відсотків.